Центр відповідальної гри (RGC) розпочинає другий етап дослідження міжнародних підходів до відповідальної гри. У межах нового етапу дослідження увагу зосереджено на інструментах організації ринку азартних ігор, зокрема ліцензування, встановлення фінансових лімітів для гравців, моделях оподаткування грального бізнесу та масштабах нелегального ринку. Цього разу аналітичний огляд присвячений Литві, Грузії та Казахстану.

Діяльність з організації та проведення азартних ігор у Литві підлягає обов’язковому ліцензуванню. Окремо необхідно отримувати дозволи на відкриття кожного грального закладу, а також окремий дозвіл для організації дистанційних азартних ігор. 

Варто зауважити, що на рівні законодавства не визначаються ліміти щодо суми коштів, яку фізична особа може витратити на участь в азартних іграх та лотереях.

Система оподаткування азартних ігор у Литві передбачає диференційований підхід залежно від виду діяльності. Для лотерей застосовується ставка податку у розмірі 18%, тоді як для інших видів азартних ігор – казино, гральних автоматів, ставок та дистанційних ігор – ставка становить 22%. Крім того, виграші фізичних осіб підлягають оподаткуванню податком на доходи за ставкою 15%. 

Водночас країна стикається з проблемою нелегального сегмента онлайн-ринку: станом на 6 березня 2026 року у переліку незаконних операторів налічувалося понад 2 000 позицій. Для протидії таким операторам законодавство передбачає блокування веб-сайтів та фінансових операцій, пов’язаних із незаконними азартними іграми, на підставі рішень наглядового органу.

Кримінальна відповідальність за діяльність без ліцензії застосовується в межах загальної норми про незаконну господарську діяльність і може передбачати штраф або позбавлення волі до 4 років (до 7 років у разі значної шкоди). 

За оцінками досліджень галузевих асоціацій, обсяг нелегального ринку азартних ігор у Литві становить близько 50 млн євро.

У Грузії лотерейний сегмент працює за моделлю державної монополії – право на його організацію отримує переможець тендеру, який сплачує державі значний внесок за ексклюзивну ліцензію строком на 10 років. Щодо ринку азартних ігор, то діє ціли система дозволів, залежно від виду гри, що видаються податковою службою під координацією Міністерства фінансів..

Незвичайними є вікові обмеження для участі в азартних іграх у Грузії: громадянам країни дозволено грати лише з 25 років, тоді як для іноземців та осіб без громадянства мінімальний вік становить 18 років. Виняток становлять лотереї.

Ліміти для гравців щодо обсягу ставок, розміру ставок, тривалості ігрової сесії на законодавчому рівні не встановлені.

Гральний бізнес оподатковується за комбінованою моделлю, що включає як фіксовані збори, так і податок на прибуток, ставка якого коливається від 5% до 20%. Крім того, виграші гравців оподатковуються податком на доходи фізичних осіб у розмірі 5%.

Законодавство Грузії не містить окремої норми щодо відповідальності за незаконну організацію азартних ігор або лотерей. Такі дії кваліфікуються як незаконна підприємницька діяльність (стаття 192 КК Грузії) і можуть каратися штрафом, домашнім арештом або позбавленням волі на строк до 3 років, а за повторне вчинення чи групою осіб – до 5 років позбавлення волі.

Крім того, законодавством передбачено штрафи за незаконну організацію лотерей: 50 000 ларі (орієнтовно близько 17 тис. євро), а за повторне порушення – 150 000 ларі (орієнтовно близько 50 тис. євро).

У Республіці Казахстан дозволені такі види діяльності: казино, зали гральних автоматів, букмекерські контори та тоталізатори, тоді як діяльність інтернет-казино законодавством заборонена. Ринок азартних ігор є відкритим: здійснювати таку діяльність можуть юридичні особи, які відповідають встановленим вимогам та отримали відповідну ліцензію, при цьому кількість ліцензій не обмежується. 

Для потенційних ліцензіатів передбачено низку вимог:

• • сплата разового ліцензійного платежу. Ліцензія видається на кожний гральний заклад строком на 10 років;
  • наявність на праві власності / користування (для казино та залу гральних автоматів) приміщення в готельному комплексі категорії не менше 3*, розміщеного у спеціальній ігровій зоні;
  • наявність на праві власності (для букмекерської контори та тоталізатора) приміщення, що відповідає встановленим вимогам;
  • сформовані обов’язкові резерви для гарантування розрахунків із гравцями: для казино та залу гральних автоматів – орієнтовно 253 950 000 тенге (близько 436 тис. євро); для букмекерської контори – орієнтовно 169 300 000 тенге (близько 291 тис. євро); для тоталізатора – орієнтовно 42 325 000 тенге, близько 72,7 тис. євро;
  • організатор азартних ігор та його учасники повинні відповідати встановленим вимогам, зокрема не мати судимості, податкової заборгованості тощо;
  • наявність на праві власності грального обладнання.

Водночас ринок лотерей функціонує за монопольною моделлю – оператор визначається Урядом.

Ліміти для гравців щодо обсягу ставок, розміру ставок, тривалості ігрової сесії тощо на законодавчому рівні не встановлені.

У Казахстані діє спеціальний податок на гральний бізнес, який сплачується за кожну одиницю обладнання. Зокрема, ставка становить: для грального столу – орієнтовно 12 тис. євро на місяць, для грального автомата – орієнтовно 435 євро на місяць, для каси букмекерської контори або тоталізатора – орієнтовно 2 170 євро на місяць, для електронної каси букмекерської контори – орієнтовно 21 700 євро на місяць, для електронної каси тоталізатора – орієнтовно 29 тис. євро на місяць.

Оператори грального бізнесу сплачують корпоративний прибутковий податок у розмірі 25%, а виграші в азартні ігри оподатковуються індивідуальним податком за ставкою 10% (або 15% для більших сум виграшу). Додатково букмекерські контори та тоталізатори здійснюють відрахування з кожної ставки до спеціальних фондів розвитку спорту.

Протидія незаконним азартним іграм здійснюється шляхом постійного моніторингу інтернет-ресурсів. Виявлені ресурси включаються до спеціального переліку незаконних організаторів азартних ігор, після чого інформація передається до системи «Кібернагляд» для обмеження доступу до них на території Казахстану. 

За оцінками, обсяг тіньового ринку азартних ігор у країні може перевищувати 1 трлн тенге на рік (орієнтовно 1,8-2 млрд євро).

Кримінальний кодекс передбачає відповідальність за незаконну організацію грального бізнесу, зокрема відкриття гральних закладів без ліцензії, проведення азартних ігор поза дозволеними місцями або організацію інтернет-казино. За такі дії встановлено покарання у вигляді штрафу, громадських чи виправних робіт, обмеження або позбавлення волі до 2 років, а за обтяжуючих обставин – до 5–7 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Більше інформації – у нашому новому звіті.

Проєкт реалізується за підтримки ТОВ «Олл Сіті Геймс» (бренд Slot City).