Захист дітей та молоді від ігрової залежності: практика ЄС у боротьбі з азартними та відеоіграми

У сучасному світі цифрові розваги стали невід’ємною частиною життя мільйонів людей, особливо молоді. Відеоігри та азартні ігри стрімко розвиваються, разом із цим зростають і ризики, пов’язані з ігровою залежністю та фінансовими втратами. 

Всесвітня організація охорони здоров’я вже визнала розлади, пов’язані з азартними та відеоіграми психічними захворюваннями, включивши ці типи залежностей в МКХ-11. У зв’язку з цим міжнародні експерти та регулятори активно шукають способи мінімізації ризиків, особливо для дітей і підлітків. 

Саме ці питання стали центральною темою конференції ЄС та Ради Європи щодо зменшення ризиків онлайн-азартних ігор серед дітей та підлітків, де обговорювалися ефективні стратегії профілактики, державного регулювання та впливу азартних та відеоігор на психічне здоров’я.

Чому відеоігри можуть бути небезпечними, як азартні ігри?

Попри те, що традиційні відеоігри не передбачають прямого грошового ризику з можливими фінансовими втратами, вони містять механізми, що можуть викликати залежність і фінансові витрати, зокрема:

• Мікротранзакції – покупки в грі за реальні гроші, які можуть включати косметичні предмети або предмети, що впливають на ігровий процес.
• Лутбокси – особливий тип внутрішньоігрових покупок, що працює за принципом випадкового отримання винагороди. Вони часто порівнюються з азартними іграми, оскільки ґрунтуються на механізмі невизначеності та очікуванні виграшу. Станом на 2020 рік лутбокси були присутні в 58,0% найкращих ігор для Android, 59,0% найкращих ігор для iPhone і 36,0% найкращих ігор для ПК у магазині Steam.
• Психологічні тригери – ігровий дизайн може використовувати техніки, що провокують тривале перебування в грі, наприклад, систему нагород і «щоденних завдань», які формують звичку та залежність.

Таким чином, хоча відеоігри не завжди є прямою загрозою, деякі їхні елементи можуть мати серйозний вплив на фінансове становище та психічне здоров’я, особливо серед молоді.

Перший день конференції висвітлив наявні європейські дані про поширеність та відповідні характеристики онлайн-азартних ігор та ігор серед дітей та молоді. Крім того, говорили про необхідність ефективної доказової політики та нормативно-правової бази, що стосуються кожного з цих явищ. 

Було наголошено, що глобальна індустрія азартних ігор переживає стрімке зростання, і очікується, що витрати споживачів досягнуть майже 700 мільярдів доларів США до 2028 року. У 2024 році кількість гравців у всьому світі становила 3,42 мільярда, що на 4,5% більше, ніж у минулому році. Цікаво, що кількість гравців серед молоді збільшилась саме у період COVID-19. 

Оцінки поширеності ризику проблемних азартних ігор коливаються від 2,7% до 6,5% серед дорослого населення та близько 1% серед підлітків, незважаючи на вікові обмеження. 

Представники держав-членів ЄС, що беруть участь у проекті, такі як Хорватія, Кіпр, Чехія, Угорщина, Італія та Португалія, та інших держав-членів Групи Помпіду – Швейцарія та Австрія – представили свій національний досвід вирішення питань, пов’язаних з проблемним гемблінгом за допомогою законодавчих та політичних заходів.

Представники країн поділились моделями державної регуляції ігрового бізнесу, включаючи національні органи моніторингу та розроблені стратегії зменшення залежностей серед населення. 

В більшості країн питання залежності від азартних ігор інтегровано до загальних політик щодо залежностей від наркотиків та алкоголю. 

Зокрема, Австрійська стратегія запобігання залежності зосереджена на створенні єдиного соціального підходу до різних типів залежностей. Так само Хорватська національна стратегія боротьби із залежністю до 2030 року охоплює алкоголь, тютюн, наркотики та поведінкові залежності, включаючи азартні ігри та відеоігри.

Щодо профілактики азартних ігор говорили про обмеження реклами, вікового доступу, обмеження витрат та інші інструменти.

Наприклад, Хорватія впровадила реєстр самообмеження та заборону реклами азартних ігор на онлайн-платформах, аудіовізуальних і радіопрограмах, а також друкованих ЗМІ з 6:00 до 23:00 та громадських місцях. 

Закон про азартні ігри Угорщини забороняє азартні ігри, крім розіграшів, для неповнолітніх та встановлює суворі правила повної ідентифікації гравців для участі в азартних іграх. 

В Португалії та Швейцарії розроблені спеціальні програми про негативний вплив азартних ігор, що впроваджуються в школах та групах для молоді. Крім того, в Швейцарії створено систему моніторингу залежностей.

Щодо поширеності азартних ігор серед молоді, представлені дані невтішні – кількість залежних серед підлітків та молодих людей збільшується з кожним роком. 

Італія представила висновки дослідження ESPAD щодо азартних ігор серед молоді, згідно з яким близько 8% молодих людей, що грали в азартні ігри в минулому році, мають проблемну ігрову поведінку, а це близько 200 000 студентів. 

Дослідження ESPAD в Австрії показало, що приблизно 2% опитаних студентів мають ознаки ігрового розладу. Серед хлопців цей показник більш ніж удвічі вищий (3,1%), ніж серед дівчат (1,2%). 

Дослідження Кіпрського національного управління з питань залежностей показало, що поширеність онлайн-ігор становить 22% серед студентів, що перевищує середній європейський показник.

Другий день конференції був зосереджений на втручаннях, спрямованих на дітей, молодь та їхні сім’ї, а також на посилення заходів захисту за допомогою освітніх та просвітницьких кампаній. У цьому контексті цікавими ініціативами та винесеними уроками поділилися Польща, Бельгія, Фінляндія, Мальта та Словенія. 

Загальними практиками є запровадження програм, спрямованих на створення безпечного цифрового середовища для дітей та підлітків. Вони охоплюють освітні заходи, підтримку батьків і вчителів, а також профілактику поведінкових залежностей, зокрема через обмеження доступу до азартних ігор та впровадження рекомендацій щодо безпечного використання мобільних пристроїв та інтернету.

У Словенії в 2021 році були прийняті профілактичні рекомендації щодо використання мобільних пристроїв дітьми та підлітками. Ці рекомендації створені Медичною палатою Словенії у співпраці з лікарями-педіатрами та Національним інститутом громадського здоровʼя. Крім цього, у школах регулярно проводяться заходи за участю дітей, батьків і вчителів, спрямовані на зменшення проблемного використання цифрових пристроїв. 

У Польщі запроваджено спеціальну програму, мета якої — формування в дітей та молоді необхідних знань і навичок для безпечного користування медіа. Особлива увага приділяється зменшенню часу, який діти дошкільного віку проводять із цифровими пристроями без нагляду дорослих, а також підтримці батьків у навчанні дітей відповідальній поведінці у цифровому середовищі.

Мальтійська рамкова програма політики у справах дітей на 2024–2030 роки передбачає комплексні заходи з підвищення обізнаності про поведінкові залежності, такі як надмірне захоплення відеоіграми чи азартними іграми, а також зловживання психоактивними речовинами — алкоголем, тютюном, марихуаною та іншими наркотиками. У рамках програми планується проведення батьківських зустрічей, де обговорюватимуться делікатні питання, пов’язані із залежностями, а також надаватиметься інформація про профілактичні заходи, що впроваджуватимуться в країні.