Міжнародний досвід щодо боротьби з ігровою залежністю. Балтійські країни.

Центр відповідальної гри (RGC) продовжує вивчати міжнародний досвід щодо попередження та боротьби з ігровою залежністю.

Команда RGC має намір ретельно вивчити досвід країн –членів ЄС, обрати найкращі та найбільш дієві практики, а також надати чіткі пропозиції щодо розбудови в Україні ефективної системи запобігання й протидії лудоманії, базуючись на отриманій інформації.

Першим кроком стало вивчення досвіду Балтійських країн (Латвія, Естонія, Литва), які мають з Україною 70-річну спільну історію, адже належать до країн так званого пострадянського простору. Відповідно, формування ринку азартних ігор в країнах Балтії (як і в Україні) фактично розпочалося в 1991 році, після набуття ними своєї Незалежності. 

Країни пішли шляхом легалізації діяльності з організації азартних ігор, яка підлягає посиленому державному регулюванню та контролю. Власне, законодавство та практика Балтійських країн, в певній мірі, закладає подібні інструменти, покликані запобігати виникненню та поширенню ігрової залежності. Серед них:

1. Запровадження функціонування державних реєстрів осіб, яким заборонено грати в азартні ігри. Звісно, в кожній країні такий реєстр має свою назву та порядок формування, однак його призначення залишається однаковим – не допускати до азартних ігор тих, хто ініціював щодо себе таке обмеження. Так – в Латвії, Литві та в Естонії відомості до реєстру можуть вноситися виключно за заявою самого гравця, тоді як в Україні гравця може бути обмежено в доступі до азартних ігор також за заявою близького родича.

Мінімальний строк дії заборони (обмеження) в Латвії становить 12 місяців, в Естонії та Литві – 6 місяців.

Цікаво, що також планується створення Єдиного реєстру самообмежених осіб країн Балтії.

2. Запроваджено мінімальний вік, з якого дозволено грати в азартні ігри.

Латвія має досить низький віковий ценз – 18 років (обговорюється підвищення до 21 року).  Литві – теж 18 років, але 21 рік для казино.

В Естонії вік диференційований: 16 років – для лотерей; 18 років – для тоталізатора та 21 рік – для інших видів азартних ігор, у тому числі для дистанційних азартних ігор. 

3. Запроваджено реєстрацію / ідентифікацію гравців в азартні ігри.
4. Запроваджено ряд територіальних обмежень щодо організації азартних ігор шляхом визначення місць, де заборонено чи дозволено проведення азартних ігор.
5. Запроваджено обов’язковість інформування населення щодо негативних наслідків участі в азартних іграх, а також інформування щодо закладів, в яких можна отримати допомогу у разі формування проблемної чи патологічної ігрової поведінки.
6. Заборонено надавати гравцям позики та кредити для участі в азартних іграх. Також заборонено пропонувати безкоштовну участь в азартній грі, гру в якості подарунку, призу чи компенсації за придбання товарів/послуг, надавати знижки.
7. Встановлено обмеження щодо реклами азартних ігор.
8. Передбачено встановлення гравцями самообмежень щодо участі в онлайн-азартних іграх.

Наприклад, у Латвії обов’язковою передумовою для допуску особи до участі в онлайн-азартних іграх є визначення нею для себе: максимальної ставки, яку вона може зробити в одній грі в майбутньому; максимальної загальної суми ставок, яку вона може зробити протягом наступних 24 годин.

В Естонії дещо інших підхід: організатор азартних ігор повинен запропонувати гравцю встановити ліміт (ліміт щодо суми коштів, яку він готовий втратити (програти) протягом одного тижня або одного місяця), а гравець сам вирішує встановлювати його чи ні. Тобто, не встановлення особою ліміту не є перешкодою для її допуску до гри.

У Литві також гравець має право, а не обов’язок встановити собі ліміти для онлайн гри серед видів лімітів, визначених законодавством. Це ліміт щодо максимальної суми коштів, яку гравець може витратити на гру протягом певного часу / одного ігрового сеансу; ліміт щодо максимальної суми однієї ставки; ліміт щодо часу безперервної гри. При цьому, гравець онлайн азартної гри повинен постійно отримувати інформацію про те, як довго він грає, загальну суму його ставок і фактичний результат його гри (виграш або програш) протягом усієї гри.

Деякі регуляції можуть бути цікавими для України зокрема в процесі створення органу на заміну КРАІЛ. Так, наприклад, в країнах Балтії існує практика надання психологічних консультацій залежним та членам їх родин безпосередньо психологами, що працюють в штаті регуляторних органів. При відповідних службах навіть проходять зустрічі взаємодопомоги для родичів осіб з ігровою залежністю.

Разом з тим, рівень ігрової залежності, залишається високим: до прикладу, у Латвії – 6,4% (2019 р.), а в Естонії – 11 % (2023 р.). Тож серед напрямів державної політики щодо азартних ігор ще багато задач та планів. 

Більше інформації за посиланням

Чекайте на огляд практик інших країн ЄС, адже наше дослідження триває. Проект реалізується за підтримки ТОВ “Геймдев” (Slots City).